Вічність слів зникає в небі
промиті сльозами уста.
Блукаю в променях життя
ці струни світла в буденність кануть.
Взлітала в небо не одна душа,
не одна мольба ще лине досі.
Та як вернути цю легкість слів
в дарунок мати щирість почуттів!
Як легко віриться в життя,
як легко дихати вільними просторами.
Я знов жива,
ожила віра в нові почуття.
