Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Я нікого не звинувачую… - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															
 КОМЕНТАРІ Дмитро Кiбич, 29.05.2016 - 01:22 
											Гарний вiрш, Любов.  Хоча б на мить, хоча б на хвилину Спинити час i тебе серпневу Моя бiда i твоя провина Що наше щастя розтало в небi. Нi обiцянок, нi пробачень Все сталося само собою Слова набули нових значень Ми ж не змiнилися з тобою. Тiльки ось останнiй рядок у вас якось не зовсiм зрозумiло звучить, якщо ви трiшечки себе не звинувачуете, а бiльшу частину себе - що, все таки вирiшили звинувачувати? Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Ну звісно. Саме в цьому і суть всього написаного "Я нікого не звинувачую. Тільки себе. А Ви живіть собі з миром". Дякую, що завітали! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Щиро дякую, Таню! Ви завжди добра до мене. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											Та щось найшло... Дякую щиро!  | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	||||||||||||||||||||||||||||||