Я чую про жахи війни, катування,
Нехай не минають кати – покарання,
Я чую про вбивства і терористів,
Про стогін людей: і у селах, і в місті,
Охоплює сум, охоплює жаль,
Я Всесвіт благаю про сотні бажань,
Нехай людська мудрість - прокинеться,
На краще життя та доля всіх - зімнеться,
Що діється люди, що трапилось з нами?
Убивства, грабіж «несеться» віками…,
Де наша мораль, де наше сумління?
Живуть у «багні» усі покоління,
Невже підсвідомість у нас не людська?!
Довершеним стати - заважає пиха?!
Прошу зупиніться – ми Всесвіту діти!
Життя нам дали – щоби радіти…
25.11.2015р.
