Зачем стучаться в дверь неистово, Когда она уж заперта? Листая дни, на голой пристани Сгорает сердца маета. Я жду… Огромный вал зелёный У берега разверзнет грудь - Мой парус рваный безнадёжно Отправится в последний путь…
ID: 62042 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 06.03.2008 23:04:26 © дата внесення змiн: 06.03.2008 23:04:26 автор: катран
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie