Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Білицька: Венера - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Andrew Pushcha, 24.07.2026 - 19:42
Курносенька, очима ясна І вся, як з кров'ю молоко, Духи од себе іспускала І збрую чудную держала, Явилась так перед синком. Сказала: «Милий, на, Енею, Ту збрую, що ковав Вулкан; Коли себе устроїш нею, То струсить Турн, Бова, Полкан; До збруї що ні доторкнеться, Все зараз ламнеться і гнеться, Її і куля не бере; Устройсь, храбруй, коли, рубайся І на Зевеса полагайся, То носа вже ніхто не втре». Сказавши, аромат пустила: Васильки, м'яту і амбре; На хмарі в Пафос покотила. Еней же збрую і бере, Її очима пожирає, На себе панцир натягає… (І.Котляревський, «Енеїда», 1798 р.) Ольга Білицька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вадим, спасибо большое за Ваш отзыв!
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||