Поглянь мила, я сонце з-за хмар тобі видер, неначе з грудей
Горобинно тремтить вереснева розхристана ніч
Християни до Мекки йдуть, в церкву заходить йудей
Пантеїст повінчав нас, зв язав нас на сотні сторіч
Я тебе не неволю, та сам хочу вязнути вкрай
Бути в'язнем твоїм і забути про все, що хотів
Якщо хтось буде стукати в дім наш, лиш не відчиняй
Бо то сонця шукають, що я тобі в коси заплів.
