| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ВИ – ДАР ЧИ КАРА? - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
 КОМЕНТАРІ Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Іноді, радію, бо легко пишеться, але ж і страждаю частенько.     Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Приємна Ваша оцінка, Іриночко, дякую!       Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00на яке нема остаточної відповіді           ТАИСИЯ, 31.08.2015 - 09:17  СВЕТЛАНА! Меня Ваш стих приятно удивляет!   И мне знаком Ваш творческий процесс!   " Пусть мой стишок сначала ..."дозревает"! Чтоб удивить..поэтов...поэтесс!!!             Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Вот-вот, зрелости моим стихам и не хватает. Раньше давала им отлежаться, дорабатывала, изменяла, а сейчас пускаю "прямо с колёс", еле успев дописать, так как уже через день они будут казаться мне совершенно непригодными для публикации, требующими полной переработки. А времени на это не имею.         Ніла Волкова, 29.08.2015 - 17:57Не сумнівайтесь, Світланочко! Дар Божий Вашої поезії зігріває не одну душу! Творіть! Натхнення Вам невичерпного!   Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Стосовно себе, то маю повну впевненість в своїй бездарності. Але потреба писати, мов хвороба, не полишає.   Віктор Ох, 29.08.2015 - 17:03Писати вірші то ще й радість, і гімнастика для мозку (профілактика склеротичної деменції).     Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Так, радість... і страждання, і душевні муки, і солодка ностальгія, і сльози... принаймні, у мене так.  І антисклеротин       Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00А я за Вами, за Вашим теплом, Наталочко!         Салтан Николай, 27.08.2015 - 19:11Часом то біль, а часом і радість... і може в своїй сумі це все навіть дає і нулик, але людина забуває все погане, а добро множиться і множиться. Тому то лише один великий жирний плюс (дар). А техніка дійсно на Вас не схожа       Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Та я по-різному пишу, як приходить, не підбираючи навмисне ритм, розмір. Цей – так написався. Так, це– дар. Не в смислі – талант, а дар бажання писати. А це вже немало.     Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00А муки творчості, Світланочко? Ви забули про них?     Є потяг – писати, відносно дару... величезні сумніви. Але ж яка приємна Ваша підтримка!             Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Відносно коректності... маю деякі сумніви       Крім коректності, чекаю на критичну правдиву КОРЕКТНУ думку.     Nino27, 27.08.2015 - 11:37Доброго Вам дня,дорога моя рятівниця!Давненько не чулися тому і вітаюся.Така в мене звичка.Хороша Ви і чуйна,розуміюча.Ви так гарно сказали,що і не можна прокоментувати.Кожне слово на своєму місті і віршик чудовий.Значить не кара це Світланочко,а воістину дар,якому багато хто  може і позаздрити.Творіть,все чудово.Успіху в усьому!   Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Після таких слів в мене крила виростають. Хоч хтось в мене вірить, бо сама собі я не подобаюсь. Дякую, Ніночко! Завжди Вам рада.     Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Ой, Ніколь, отак і живу, сумніваючись     | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||||||