В час, коли писався текст, осінь ставала все похмурішою, і саме це зробило його таким по-своєму хорошим. Дивно, що таке пишеться іноді зовсім без конкретної особи, і це, однозначно, плюс.
Вже були спроби втілити цей текст у життя і мені дуже прикро, що цього не сталось так, як би того хотілось.
І.
Без умови,
Гарні тонкі брови,
Як зелені гаї,
Ясні очі твої.
Немає сумнівів ні в кого,
Що ти любиш одного.
Я подарував би тобі
Золоту скіфську пектораль,
Але твоя любов не мені,
Не мені, на жаль. | 3р.
Приспів:
Ніч не першу, не останню
Кохаю одну.
Без неї не помру,
Але проживу
вічність темну та пусту | 3р.
ІІ.
Кожна ніч тягнеться роками,
А дні - то наче сірі плями.
Все проходить повз мене,
Я стою осторонь від всього.
Палають рани
Від щастя німого,
Від щастя мого,
Щастя такого,
що зветься коханням…
Пр:
Ніч не першу, не останню
Кохаю одну.
Без неї не помру,
Але проживу
вічність темну та пусту | 3р.
ІІІ.
Ти була птицею вільною,
Такою романтичною особою.
Пускала вінки річкою.
Про таких знімають фільми, а я складу історію…
Не сказала разу гіркого слова –
Просто не любила,
А любов то основа
Всього сімейного дива.
Не погіршала зовсім,
Не зробила поганого.
Просто то була осінь
І музика свята весільного.
Не мене покохала,
Не за мене вийшла заміж!
Назавжди надія пропала,
Але ти не пропадеш ніколи ж!
Пр:
Ніч не першу, не останню
Кохаю одну.
Без неї не помру,
Але проживу
вічність темну та пусту | 3р.
Осінь 2012.
ID:
597995
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 06.08.2015 00:24:56
© дата внесення змiн: 06.08.2015 00:24:56
автор: Dingo Барський
Вкажіть причину вашої скарги
|
