Я…я буду ще блукати
Шукати стежки і зорі
Я сонце своє кожного дня
Винаходитиму вперше
Звідки йшов і куди б не занесло
Моє серце завжди тримає кермо
Інколи хибить, пада, кричить
Плаче…хлип-хлип
«Пора, - говорить, - вставай!
Ти – ведеш, ти тут рішаєш,
Твоя стерня і твої болі
В кінці, - говорить, -
Завжди найсолодше…»
«Рано, - мовлю, - зарано
Я не готовий прийняти за всіх
Я – не Христос,
Я навіть за себе
Не годен платити в кіоск
Так, в той що там
Там де Петро
Зустріне тебе й мене
І спитає за все…
