Напіввесна — немов напівдуша Не до кінця розквітлої природи, Та вруняться п’янкі принади вроди Під прикриттям прозорого плаща. І навіть пробивається тепло Крізь напівсиню неба прохолоду І спокушає на весняну моду Дівчат міських і на ланах зело.
ID: 569778 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 27.03.2015 13:42:18 © дата внесення змiн: 28.03.2015 22:21:08 автор: Юлія Беженар
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie