Бачиш, а ти загралася,
сльози течуть рікою.
Ти так сильно зазналася.
що й забула, як це - бути собою...
Солоні й гарячі сльози
котяться й тане душа,
може, ще зовсім не пізно,
може, не все забрала вода.
Може, розтануть льоди,
й скресне крига твоїх оман..
Нікого більше ти не допустиш
у свою душу. Ніяких примар.
