Холодні будні дні,і вже не видно сонця,
Не чути птаха , що вселяв бажання,
А чи існує те ,що звуть "кохання"?
Я задаю собі важке питання.
Весь день ідуть дощі,
І ти сховаєшся під парасолею,
Всі люди мокрі як плющі,
А чи існує те,що називають "долею"?
Ти не подзвониш як колись,
Проте,я всеодно чекаю,
Навіщо долі стежки розвелись,
Напевно,вже невзнаю.
Важкі питання адресує моя душа,
Я відповідь на них шукаю,
А осінь як і ти уже пішла.
Тебе ще досі десь в душі кохаю.
Напишу вірш про твої очі,
Опишу стан душі моєї,
А дощ нестих ще з тої ночі,
Я незабуду посмішки тієї.
