Баба діда щодень їла,
Відьма злющая була.
Нові чоботи наділа,
До подруг гулять пішла.
Дід,бідняга,зажурився.
Як би це її провчить,
Бо щодень вона на діда
Як не гавка,то бурчить?
Дід старенький,хоче ласки,
Чи хоча б добре слівце,
А від баби не почує-
Камінне в неї лице.
"Заведу у ліс нечисту,
Може,вовк її зжере?"
Поки дід прийшов із лісу,
Баба вдома вже пере.
Зажурився,забідкався:
"Оце натворив я діл:
Хотів відьму цю позбутись-
Навіть вовк чорта не з'їв".
