Підніметься в небо місяць володіння оглядати,
Чом я мушу сперечатись: «Чуєш, лицарю рогатий,
Не тобі – мені по ночі плечі милій обнімати!..» –
Лину думкою в хвилину до коханої – до хати…
« На сторожі стій, рогатий!.. Ти – не мій суперник! Друже,
Заспокой мою кохану!.. Хоч обом приємно дуже
Під вікном в саду бувати і ховатися у ружах,
Стане час мені вертатись – ти іще з небес послужиш».
