Твій терпкий запах.
Що-що, але його я не забуду.
Твої очі на різних етапах.
Їх пам’ятати вічно буду.
А ніжний дотик.
Аж серце завмирає.
Ти мій наркотик
Чи може море безкрає.
Твої губи завжди мовчазні.
Мовчать там про щось з моїми.
Рахують до зустрічі дні.
Тай ми з тобою наче пантоміми.
Мовчати завше краще з сенсом,
Ніж без сенсу кричати ні про що.
Насолоджуватись цим процесом,
Просто мовчати. Це ж ніщо.
Глянути в очі лиш варто.
Щоб побачити знову себе.
Діли мене,чергова кварто.
Ця біль мене і досі шкребе.
