Я їду в поїзді,попила чай,
Все думаю про маму,
А у вікні все той же гай,
Він грається в третю октаву.
Гай довгий,довгий,як саме життя,
Можливо й не закінчиться ніколи.
А пісня мамина,тепер моя,
Закрила серцю штори.
Все ж їду в поїзді,знов п*ю чай,
Так само думаю про маму,
А у вікні той самий гай,
Він грається в третю октаву.
