Культ моєї віри у тебе
Позривав мечеті,
Зруйнував підвалини
Старезних дзвіниць,
Пошматував вітрила
Ієзуїтів.
Я - атеїст,
Якщо на рахунок Бога,
І віруючий,
Якщо на рахунок квітів,
Що вплітаю у твоє
Волосся,
Реактивним стержнем графітів
Малюю тебе на мольберті
Своїх буденних,
Та учора мені здалося,
Що ми з тобою із кревних,
Уже зафіксованих в долі
Пар, поєднаних разом.
Це відчуття сильніше архе-
Інстинктів,
Фундаментом десь у душі,
Вежами десь у серці,
Поміж ребрами - на межі,
Між лопатками перетерте,
І як добре, що ти
Не питаєш мене за що,
Я люблю тебе віддано
Надто щиро.
Єдине моє відчуття,
Єдина моя довіра,
Критикуєш моє життя,
Приборкуєш в мені звіра,
Бо ми справді із кревних,
Індексних, часом доведених,
Сталих гіпотез,
Які без доведень існують,
Яких ніколи не досить,
Поєднаних в долі,
На її безмежному
Кросі,
Щоби в критичний момент
Разом із нею піти.
До мети, і скоріше уже
Назовсім.
ID:
442151
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 08.08.2013 15:27:51
© дата внесення змiн: 08.08.2013 15:29:10
автор: ДжоніПол
Вкажіть причину вашої скарги
|
