В Кривому Розі, нашім місті,
Є своя Зоря.
Вся вона живе у світі
Й нам давно сія.
Її вірші, як пісня колискова,
І як струмок дзвенять вони,
В них звучить вкраїнська мова,
І їх не забуваєш ти.
Вірші ті сповнені любові,
В них чуєш ніжність, доброту,
В них завжди бачиш поклик долі
Нести у світ свою мету.
Нехай же ці вірші чудові
Почує вся наша Землі,
Нехай же лине пісня їхня по діброві.
Нехай же не згаса наша Зоря!!!
2000 р.
