Зачиниш усі
скресані камеропапери,
що кригою повісились
у твоїй комірчині
Привітай їх усіх,
Вони привітають тебе,
наче хворі,
батька,
наче літаки,
що втратили
і знайшли
свого ідіота-пілота
не руйнуй усіх мостів
іди по них до кінця,
адже у кінці паливо,
адже у кінці свобода,
адже
у кінці смерть,
а смерть для поета
це визволення
дев’яносто чотири
життя
в тобі,
бо ти народився в дев’яносто
четвертому
скажуть тобі
а ти з посмішкою
через сигаретну плівку повітря
бетонних блоків
міста,
в якому
забувся,
але
не народився,
відповіси
« В мене одне життя,
і в одному житті
я вміщу оцих дев’яносто чотири
я буду
грабіжником
жіночих олов’яних
сердець
з твердим покриттям,
твердішим,
ніж асфальт,
твердішим,
ніж всі складові
металу
контейнерів для сміття
я буду вбивцею
почуттів,
що розстрілюватиме
вашу любов
і любов
молодих кримінальних
авторитетів
я буду тихим старим
на березі
Балтійського моря,
що випалює
свої легені,
задіваючи
легені
океанічних аеродромів
я буду сонячною твариною,
що випаровує свою тінь
на пляжах,
під якими мерці
зробили своє темне гетто
я буду маленькою музикою
для зношених
лікарень,
які одягають
на себе світанки,
тихі
як гробове повітря
червневих
вдів
я буду війною і миром
у вашій голові,
я буду
цим маленьким
хрестиком
на вашій
ніжній
шиї,
неважливо
чоловік
ви чи жінка
чи навіть
дитина
з пропащим минулим,
адже всі гріхи,
що передались
вам від матері
з молоком
потрібно
забути,
потрібно
спалити
всі послання
від кам’янолицих
херувимів,
які ви отримали,
в результаті
довгих
щирих
молитов
і якщо вже смерть
мене застане
з засмученими
рукавими,
в яких ховаються
ножі непокори,
значить
я готовий
боротись,
значить післязавтра
для когось
іншого
не настане ніколи
ID:
433537
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 25.06.2013 15:19:14
© дата внесення змiн: 25.06.2013 15:19:14
автор: Immortal
Вкажіть причину вашої скарги
|
