|
У цім житті – ми гості тимчасові,
Воно – навчає цінностям його:
По правді жити, совісті, любові,
Не красти, не вбивати будь-кого.
Підвладно долі: з чим, кому – з’являтись,
Коли – приходити в чиєсь буття,
А – хто у ньому має залишатись,
Обрати можуть – серця почуття.
Тримаючи завжди, як у скарбниці,
Про що нам – досвід викладав урок, -
Три речі зберігають в таємниці:
Стосунки, гроші, свій наступний крок.
Не маєм волі – часом керувати,
Який, хвилинами, - в роки летить, -
Вирішуєм, чим вік наш – заповняти
І - як прожити в ньому кожну мить.
За часом – так ніколи й не вженешся, -
Турботи принесе і відкриття,
Як, раптом, ненароком – озирнешся,
А – за плечима, - майже все життя!
Ніщо не слід - на потім відкладати,
Бо, вдруге, - не дано життя прожити,
В нім – долю свою краще будувати
І, самого себе, у ній – створити.
ID:
1047861
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.09.2025 22:34:16
© дата внесення змiн: 17.09.2025 22:36:19
автор: Алла Демчишина
Вкажіть причину вашої скарги
|
