|
***
Осінь --
Моя осінь,
Я тебе зацілую словами,
Де не буде нічого із того,
Що ми мали у щасті --
Між нами
І...
Я та ти -- несамовитими
Стаємо в часі зіткнення,
Пустоти словами..,
Де ніц у тому -- з нічого,
Вартного,
У цінності вірного,
Тільки нашим,
У суті --
Признаннями..,
Бо...
Я і ти --
Зірками ще,
У віднайденому --
Спогадом,
Єднаємо, в собі, миттєвістю,
Як щастям життя
Достойністю --
Єдине, що є майбутнього,
У помилках наших,
Сьогодні,
Де все пройде у завтра
І забудеться моїм,
У собі..,
І ти не чекай виправдання..,
І я не буду стріляти
В того --
Чия тінь -- злом в моєму,
Мене намагається в собі,
Патроном виправдання --
Дістати,
Бо...
Осінь --
Моя осінь...
Я тебе зацілую словами,
Де не буде нічого -- із того,
Що ми мали,
У щасті --
Між нами, --
Як щастя згадок, сьогодні,
Живими,
Що іще дізнаться,
В тому незбагненім --
Парадоксами,
Якими вмираємо,
Недокононаним,
Вже сьогодні --
Таємно,
Як сексуальності --
Днями...
_____________________________
16.09.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
ID:
1047815
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 17.09.2025 07:24:58
© дата внесення змiн: 17.09.2025 07:26:04
автор: MAX-SABAREN
Вкажіть причину вашої скарги
|
