Холодні очі, пустий погляд...
Це грає в піжмурки душа.
Неначе хоче стерти спогад,
Зробити крок цей поспіша..
А серце зна ці витребеньки,
Наперекір їй, заважа.
Слова чарівні сипе в жменьки.
Моє серденько так втіша.
А ти все дивишся з-під лоба,
Хоч серце воском розтає.
А ти не бійся, скажи - л ю б а.
Від слова тепло так стає.
І швидше кров тече по жилах,
Шалене тут серцебиття!
Невже ростуть від цього крила?
Багатогранне це життя!
