Кров на наших руках,
Вічний морок в думках,
Ну а серце підвладне пітьмі.
Ми приходимо в снах,
Ми приносимо страх,
Нам порожні закони людські.
Ми женці. Ми мерці,
А наш дім - у тіні,
Під плитою, що стримує нас,
Ми померли давно, та живемо для вас,
Ми поріддя сирої землі.
