А на дворі листопад уже
і нестримні пориви вітру
Сотні сірих людей,
і хмарне небо.Гидко.
Вже дощі розбивають надії
Вже нестримати гірких сліз
А на дворі вітер ламає гілки
І холод обіймає мене
Вже не та атмосфера в серці
голос ледь-ледь кричить
"Не йди, побудь, ще трішки"
затримай тепло в гибині душі
Зхолодніли стосунки, сліз не витерти вже з очей
А на дворі пориви вітру
Хмарне небо і сотні сірих очей...
