Води втекло багато,
І вік нулі дере,
Минули вже паради,
В очах розмилось все.
Та мудрості з'явилось
Із досвіду життя,
І сім потім пролилось,
А ноги вже болять.
Інакші вже турботи:
І діток научать,
Та лиш біда, як треба
На граблі ті ж ставать.
От жаль, як пам'ятають
Благі старі часи,
Але позабувають
Жертв молота й коси.
Кошмар, якщо найближчим
Поїли печінки,
Коли уже старіші,
Миритися зійшлись.
Біда, якщо сліпими
Бувають за життя,
А бажане прозріння,
Коли вже смерть прийшла.
Як зуби ще на місці,
На завтра не впувай,
А мудрості призвісток
Уже тепер шукай.