Зранку дід закривсь на кухні. Там іде наука.
Взявся вчити куховарить рідного онука.
Мусить хлопець щось навчитись змалку безперечно,
Нині сам Ігорко робить перший раз яєчню.
- Розігрій пательню добре, сала кинь чи смальцю,
Трохи кільцями цибульки. Потім ,звісно, яйця.
Можна ще ковбаски, спецій. Але то морока.
Потім, хлопче, для порядку солі кинь на око.
Дід кудись на хвильку зник. Напевне, мав потребу.
Ігор того лиш чекав,- усе зробив, як треба.
Через мить у кухні крик, ґвалт і навіть сварка.
Дід червоний, як буряк, Ігорка взяв за шкварки.
Враз прибігли бабця й мати. Ігор миттю з хати.
Дід Петро реве, як звір. Ще й став ремнем махати.
- Що ви крик такий підняли? Ніби подуріли.
Певно, в нього та яєчня все – таки згоріла.
- Доню, каже, вір не вір,- таке утнув Ігорко!
Той додумавсь солі бехнуть прямо діду в око.
