Так буває, коли ти вільна –
Прилітає чиясь душа…
І закутує сув’язь мобільна,
І контактна соцмережа…
Набирає вже писані фрази
Чужа і твоя рука.
І слова вже не раз сказані
Набувають початку кінця.
У вербальному забутті
В’яжуться душі нитками,
Павутинами почуттів,
Затягаючи мрії сітками.
