Запрошую тебе на захід свого сонця,
Приходь, ми будемо востаннє гаяти наш час,
Ми знову можемо мовчати, як риба в ополонці,
А можемо брехати в вічі про байдужість, без прикрас.
Все буде так, як тільки ти захочеш,
Я буду вічлива, красива, трішечки сумна,
Лишень би мить, коли той погляд очі-вочі,
Тривала без кінця, була б без дна.
Запрошений єдиний гість на захід мого сонця,
Приходь, ми попрощаємось і буде так-
Твоя рука лежатиме в моїй долонці,
А потім доля вже подасть потрібний знак.
Ти не печалься, не сумуй, не треба!
Бо в цьому світі всьому є кінець...
Я пронесу свою любов до хмар, до неба.
в моєму серці завжди буде твій пустий стілець...
