Любителям гумору
Прилетіла в село слава лікаря із міста,
Ніби в нього хист від Бога, наче у артиста.
Він професор з гарним стажем, відоме світило,
Повертає він мужчинам чоловічу силу.
Коли це жінки почули, зійшлись біля кладки,
Корови ревуть у стійлах, запустили грядки,
Все говорять і говорять, а ціни ж не знають,
Хай до спілки гроші будуть - рішення приймають.
Першим їде хай Микола, бо Ольга бідує,
Сама ж пишна, з гарним бюстом - та життя бракує.
І зібрали копійчину, дали й на дорогу,
Але душа не на місті, є якась тривога.
Пройшов тиждень… Повернувся Микола додому,
Ольга стріла чоловіка, щоб не йти самому,
А в селі жінки чекають Ольгу біля кладки,
Роздирає їх цікавість, чи там все в порядку…
І тут раптом «пливе» Ольга, кинулось всім зразу,
Зробив лікар свою справу, це видно відразу.
Розкажи, а як нам, Олю, шумлять молодиці,
Так було, як колись вперше було у копиці.
Квітне Ольга, молодіє, з роботи додому,
Не дає Миколі й хвилі побути самому.
Знов зібрали грошенята, але трохи більше,
Може краще комусь зробить, але щоб не гірше,
Жереб випав на Панаса, а Марічка й каже,
Молодій, так на всі гроші і не їдь відразу…
Знову тиждень прочекали, Панас повернувся,
Біг додому, як дитина, навіть спотикнувся.
А вже вранці біля кладки жіночки чекають
І засмучену Марійку ще здаля питають…
Як, Марічко, лікування? Чи є результати?
А Марічка тільки плаче, не може сказати.
Ой, голубки мої сизі, тут процес не вдався,
Цілу ніч мій смоктав цицьку, а під ранок вср..ся…
Жадність зайва ні до чого, всім варто це знати,
Бо прийдеться через гроші кохання чекати!
Жадність - то велика вада
і у всякій справі,
у Панаса лиш до "сили",
іншим до держави,
до проффесорського чину,
до зверхгонорарів,
будіндустрії для сина,
самодурства й слави.
Добре б, щоб жаднюгам всім цим
наче в лотерею,
випав виграш -
безпросвітня супердіарея!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж то був такий лікар-чарівник,який міг би повернути молодість!.. 
Актуально і так дотепно! 
