І знову в дорогу ,
там губиться час,
ховаю тривогу:
чи Бог сьогодні за нас?
Де доля людини,
у межах хвилин,
ніхто не загине,
живи побратим!
Каламутиться обрій,
зависають дими,
у місцині недобрій,
та повернемось ми...
Бо хтось не доїхав,
вернутись не зміг,
багато є лиха,
серед солдатських доріг...
Наші нерви лоскоче,
той обрій у склі,
кожний жити хоче,
вижити на "нулі"...
Там братом назветься,
під небом сумним,
порятунку діждеться,
живий побратим!
...І знову дорога,
відродиться час,
й приємна знемога:
Бог сьогодні за нас...
І знову в дорогу ,
там губиться час,
ховаю тривогу:
чи Бог сьогодні за нас?
Де доля людини,
у межах хвилин,
ніхто не загине,
живи побратим!
Каламутиться обрій,
зависають дими,
у місцині недобрій,
та повернемось ми...
Бо хтось не доїхав,
вернутись не зміг,
багато є лиха,
серед солдатських доріг...
Наші нерви лоскоче,
той обрій у склі,
кожний жити хоче,
вижити на "нулі"...
Там братом назветься,
під небом сумним,
порятунку діждеться,
живий побратим!
...І знову дорога,
відродиться час,
й приємна знемога:
Бог сьогодні за нас...
ID:
1047349
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.09.2025 13:06:19
© дата внесення змiн: 08.09.2025 13:06:19
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|
