Осінь між нами:
Завіса з дощів-листопадів.
Начебто драма,
А ми все кумедію граєм.
То в нас - поцілунки,
То нуримось в інші обійма.
Наші стосунки,
Як осінь оця - непостійні.
Осінь між нами:
Ніжна мелодія суму.
Частіше тумани,
Частіше - мінор - на струнах.
Гостріше спримаємо
Слова,
Забуваючи дії.
В калюжі ступаємо -
Ті всмокчують наші надії.
Осінь між нами:
Це суміш із відстані й часу,
З наших бажань та
З того, що маємо зараз.
Але неспинне
Наше з тобою кохання -
Дивовижне та дивне,
Як осінь- сіра й різнобарвна.
5 вересня, 2025