Сповідуйте ночами вкотре гедонізм,
Тримайте свічку, чи пак тримають вам,
Ввімкніть уяву чи банальний нігілізм,
Розбийте посуд і зробіть бедлам.
Не зупиняє пристрасть хтивої ходи
І ми до непристойності правдиві,
А ти ж, поет, пера ще не клади,
Нехай рядки лишаються цнотливі.
Диктує муза тихо, ледве чуть,
Капризна дама і вільнот не терпить,
Рядки і рими знову ніч крадуть
І крають серце, без того обдерте.
Ти ввів закон всесвітнього тяжіння:
Блакитні очі - вабить до подібних.
І що це? Мить, яка несе прозріння?
Покинь гру рим нікому не потрібних!
Буди, буди, блакитнооку музу,
Що вірна поряд кожну ніч з тобою!
І не долай в цю мить свою спокусу,
Здивуй, пірнай в кохання з головою!
Такі відшукані слова 