Поганий день.
Тривога за вікном все так схопила,
Могила міста, аж до горла піднялась,
розклеїлись думки,і де та сила?
Де ті бажання?
Все руйнує лютий страх...
Чого боятись?
За вікном природа,
Свобода рухів, сподівань і відчуття,
Що ти є часткою великого народу,
Та що там - Богом!
І навіщо співчуття?
А день поганий...
Навіть сонце закотилось.
Укрилось ніжно простирадлом білих хмар,
І так чомусь у небо захотілось!!
Так сильно!!
Просто кидає у жар!!
Отак злетіти, і нічого не відчути,
Забути усіх рідних і себе,
І, так, як сонце,
Десь за хмарами заснути
Й не прокидатись,
Бо ж такий поганий день!!!
