Душа зібралася в політ
Взяла розгін і полетіла
Але тягар прожитих літ
Впав каменюкою на крила
Так важко завжди у горі
Тебе всі бачать і слідкують
На скільки легше у норі
Кричи волай а не почують
Душа зібралася в політ
Та хтось її підрізав крила
І полетів із неї цвіт
Й барвінком вкрилася могила
