Колись я таки спіймаю
своє світло
під звуки сходу
заспаного сонця
я сплітатиму
із себе танці вітру
ігноруючи правила
колись мого
міста.
Падатиму у
вічність космосу
там, де я пізнаю
архе.
можливо,
близькість сонячна
засліпить мої очі
але я усе одно
не бачитиму
темряви.
Sapienti sat.
