Пристрасне кохання в сполохах життєвих,
Віртуозним співом в серці гучно б’ється,
Маренням літає в кольорах рожевих,
Де блаженство щире щастям роздається…
Чарівне кохання в срібнім палантині,
Розплескавши сонцем свято чистоти,
Попливе пісенним легким серпантином,
Щоб пізнати серцем водограй краси…
Те п’янке блаженство-чарівне кохання,
Полетить сонетом в пісню скрипаля,
В море лазурове райського Едему
Де на хвилях щастя …тільки ТИ і Я!
Як ніжно і трепетно! Аж дух перехоплює. У Вас, Раїсочко, надзвичайно образна поетична мова. Коли читаєш і намагаєшся уявити всі Ваші епітети, - душа завмирає від краси! З повагою - колишня 159852 (мені вдалося змінити профайл)
Раїса Гришина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Краса! Накдихає на щастя... З Вашого дозволу запрошу Вас у друзі. Шкодую, що не мала часу завітати до Вас раніше. Щиро рада знайомству з Вашою творчістю!
Раїса Гришина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З повагою - колишня 159852 (мені вдалося змінити профайл) 
