У записку заглибився хлопець, анонімну і зовсім малу:
«Ну чому ти, мій хлопчику милий, все не хочеш мене помічати?..
Я тобі прихилила провесінь, я до тебе підношу хвалу,
Тільки ти, тепле світло небесне, гордовито ховаєшся в лати.
Я тобі цілуватиму руки, ти, всміхаючись, душу облиш;
Я з тобою стрибну у провалля, помираючи, крилами стану.
Я осушу усі твої сльози!.. (ти відпишеш мені, чудо?) – лиш
Неможливого в світі не зможу: замінити у тебе кохану.»
07.03.2011 р.
"– лиш
Неможливого в світі не зможу: замінити у тебе кохану.» " - гірка правда. Це так як у Сосюри:
"Наче сон я прийшов із туману
і промінням своїм засіяв.
та на тебе чужу і кохану
я б і славу свою проміняв"
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарне порівняння Шевчука і Сосюри Нічого, скоро будуть порівнювати Шевчука і Слободу, якщо вже не порівнюють
Нічого, скоро будуть порівнювати Шевчука і Слободу, якщо вже не порівнюють 
