... починаю відлік бентежних днів і тану,
за нагальністю справ щохвилини твоє обличчя.
Вириваю сторінку, вдивляюсь у синь екрану,
помічаю, що сльози мені вже давно не личать.
Я чекаю тебе і молюсь за твоє спасіння,
календарність надій- залишилось не так багато!
І крокує печаль,і ховає очиська сині-
все ще смію чекати...тебе чекати.
Повертайся, бо тут все без тебе сіре,
моє дихання гріє скляні листівки.
Просто знай, що мені не забракне віри-
я чекатиму...байдуже з ким і скільки...
Повертайся!
сподіваюсь, до тебе він все ж повернеться,
і очиська твої замість суму, засвітять проміння,
Ту сторінку приклеїте скотчем, потепліє на серці,
І в зимові часи ви відчуєте знов потепління!
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
до мене,не до мене...головне,щоб повернувся!
дякую!
але впевнена,що всіх тось чекає..так
