Якби ти Господа боявся,
То ти б такого - не творив!
І де, на горе нам! – ти взявся?
Народ тебе боготворив!
Повірив, як блудному сину,
Що будем в щасті жити ми!
Що ще піднімем Україну!
Воспрянуть дочки і сини!
О, юродивая собака!
Народ прощає і таких!
Хоч в українців гола срака,
То що тобі до них, святих?
Прокормим і оцю ораву!!!
І згинеш, пане, в забуття...
І змиєм з душ своїх отраву!
І ще є час на каяття!
В молитві схилимось до Бога!
Бо Він – Надія на віки!
І в українців є Дорога:
Любов Його – на всі роки!!!
