"Ми ніжним подихом розчинимось,
у руках розп`яття,
Сліпими зорями освітимо наш шлях,
І, нехай холодні думи,брудного багаття,
Навіки забудуть про нас"
Я пам`ятаю день,
Я пам`ятаю ніч,
коли почув оці слова,
Я пам`ятаю все,
лише вона,вона,вона...
Мабуть забула
І випила до дна,
оце мінливе світло,
самотнього вікна.
І що?
Нічого.
Лише вона,вона,вона...
розчинилася в мрії
і просто пішла.
