Падай. Прямо зараз. На підлогу.
Розкладайся і сочися крізь бетон,
розтікайся через дерево вологе,
проведи в металах кожен електрон,
висівайся в пори над колони,
краплями зі стелі падай вниз
на чиїсь запилені ікони,
відчувай розхитаний карниз
і хитай зі стелі білу люстру,
двері виштовхни, знеси у коридор,
і тікай! За містом зараз пусто:
пси бродячі і сільський фольклор,
обгризають кості та дрімають,
там нічні кошмари ще малі,
ще хриплять гортанно і вітають
на своїй відлюдницькій землі.
Падай. Там земля. Не моноліти.
Відчувай же силу цих богів
Жаху й Відчаю, що змушують тремтіти,
слухай хрускіт їх відрубаних голів,
видирай насіння й сади горе,
кашляй в душі, їж червоний глід
виклич грім, шуруй в найближче поле,
гладь котів, коровам мукай вслід
Падай. Прямо зараз. На підлогу.
Стіни чують відчайдушний крик,
як зумієш дотягтися до порогу -
проковтнеш від страху свій язик
(Падай.
Прямо зараз
на підлогу
проникай
розкладайся
розтікайся
сочись і капай
зі стелі.
Відчувай
дерево
бетон
метал
сухість і вологу.
Пий
тремти
хитай люстру,
мни
просочуйся
висівай
руки та очі
в пори колон.
Знімати
шкіру
снити
речі
легше.
Мучити.
Дерева
рвати
кущі
вогні
хапати руками.
Штовхати двері
ритися
копошитися
їхати
за місто
як собака
гнити
на своєму полі.
Довбити
кістку
різати
дроти
віднімати
надію
руйнувати плани
купляти смуту
продавати жовч.
Видирати насіння
саджати горе
любити фініки
але їсти рибу
Фарбувати гени
марки на лоби
вчити страху
розуміти горщики
глиняні.
Висіти годинами
дивитися вночі
лякати
бігти
кричати
виносити під мости.
Веселити шерехом
пестити котів
мукати коровам
співати небу
кашляти в душі
ризикувати
з сонцем.
Падаючи
в землю)
