Димом наповнює простір.
Клубиться й тане в повітрі,
Розтікаються скрізь від млості
Кольори сірувато-світлі
А за ними лунає музика
І так само собою наповнює
Проникає під пальта й ґудзики,
І сонати серцям виконує
Проклинаючи фальш екранну,
Цей маленький шматочок раю,
Цю гармонію життєдайну
Ні на що я не розміняю
Тут любиме усе, до атома:
Теплість щирості, запах добрості.
Від них душі стають багатими
І зникають шрами мозолисті.
