Всі ті слова, всі ті образи,
Що виривалися мов грім
І ранили тебе відразу,
Це не мої - вони чужі,
Із серця хочуть відірвати,
Назовні витягти й тобі віддати -
Один лиш дотик.
Я долі дякую,
Що я зустрів тебе колись,
Мав змогу доторкнутись,
І щастя мить впустить
І залишить у серці назавжди.
Це не кохання.
Це більше, глибше, недосяжне...
Це дотик сонця,
Це дотик щастя у раю...
Це ніжність,
Це цілий світ одних лиш мрій...
Це океан обійм, цілунків, насолоди.
Є в світі лиш одна людина,
Одне обличчя, усмішка і очі,
Які стоять переді мною,
Які живуть у дотику до щастя.
Цей дотик - мить...
Йому нема кінця і меж.
Це не минуле, і не спогад.
Це ти, і тільки ти... –
Мій світ надій і мрій,
Який завжди зі мною.
Ти вибач за образи і гіркі слова,
Тебе я відпустив,
Мабуть і не зустріну.
Але ж із серця не відпущу –
Залишу назавжди...
Бо цим я дотиком живу,
Цим дотиком щасливий.
https://youtu.be/SqIMCExf9_s?si=1guE8yfWr61WhCcn
Музика і вокал створені за допомогою ШІ програма Suno.
