(Переклад вірша "Альбатрос" Шарля Бодлера)
Буває, моряки з нудьги та для розваги
Полюють альбатросів — велетнів морів,
Що за вітрилами пливуть у хмарах з вати
І супроводжують в безоднях кораблі.
І ось кладуть блакиті короля на дошки,
Незграбним він стає, сором'язливим вмить,
Повзе і падає навколішки й завдовжки,
Волочить, наче весла, крила і тремтить.
Такий безпомічний цей мандрівник крилатий,
Прекрасний в небесах, потвора — на землі.
Одні підходять ближче — в дзьоб щоб люльку пхати,
Накульгують позаду інші упирі.
Поет — подібний альбатросу ти у небі,
У висі з бур смієшся блискавкою слів,
Та скинутий з небес до ніг — юрбі шаленій,
Не в силах білі крила підвести з землі.
https://youtu.be/c-OY7fuirXA?si=xn55oQWc8RayuEvG
Музика і вокал створені за допомогою ШІ програма Suno.
Гарно
