Дивись, знов серпень на світанку
Розсипав яблука та квіти,
І я прокинулася зранку,
Щоб привітати тебе, рідний.
Років десятки знов не в змозі
Все ж змусити тебе забути.
Коли ллє дощ, коли морозно
Тебе я пам'ятати буду.
Ніколи. Таке сумне слово.
Ніколи. Хто сказав "ніколи"?
Адже ти в серці та у крові.
Колись зустрінемось ми знову...
15.08.2026 20:46
