А можна тихо двері зачинити...
І не запалювати вогню у квартирі.
Не від того, що нінащо дивитись,
А тОму, що в серцях палає щирість.
А можна просто сісти і мовчати,
Залишивши романси про любові.
Не від того, що нічого сказати,
А тОму, що всі голОси казкові.
А можна вслід дивитися... ідеш,
І зустрічі чекати, найсильніше.
Не від того, що сумно без тебЕ,
А тОму, що так від ходи світліше.
А можна, як тебе нема... піти,
Заснути на твОїм краєчку на постелі.
І побажати лагідність... в путі.
Куди? — НевАжливо. Ти ж знаєш цілі.
А можна вслід дивитися... ідеш,
І зустрічі чекати, найсильніше.
Не від того, що сумно без тебЕ,
А тОму, що так від ходи світліше.
