#Фрагменти_з_бабиної_ложки
Фрагменти з бабиної ложки
(Де кожна сцена, як ложка з салом: жирно, гостро, незабутньо. Документальний серіал, якого боїться навіть Верховна Рада та Netflix).
Як баба Галя натомилася після виборів і виявила бажання поїхати в поліклініку здати аналізи, бо «щось нутрощі стала відчувати»
(Фрагмент сьомий)
Десь у тихому українському селі…
Тихому, але знову не сьогодні.
Після виборчої кампанії, трьох передвиборчих дебатів, семи прямих ефірів і однієї сутички з Миколою, якому «майонез мозок заліпив», баба Галя прокинулася й зрозуміла:
— Нє, люди, я таки не годна… Щось мені сипле всередині. Мабуть, політика на шлунок впливає.
Онука Марійка глянула на бабу, а та сидить, мов прапор на вітрі, тільки хустка майорить.
— Бабцю, може, ви просто натомилися?
— Та ти шо! Я, Галя, могла б і танком керувать, але в нутрощах шось сичить, наче я щурів у сараї травила. Все, збирайся! Їду в поліклініку, поки в ній люди не розбіглися від мого «ефіру».
Поліклініка. Реєстратура. Час пік. Черга — як на безкоштовний майонез: довга, сварлива і вже морально зламана.
І тут заходить вона. Баба Галя. У новій хустці, з файною торбинкою й «айфхфоном» напоготові. Черга одразу поділилась на два табори: тих, що привітно усміхались, бо вчора голосували за Галю, і тих, що різко випрямилися, бо зрозуміли, що тепер будь-яка їхня фраза може піти в «прямий ефір».
— Добридень, мої виборці! — сказала Галя, притримуючись за серце. — А скажіть, тут хто головний?
— Черга! — буркнула якась бабуня, що зайняла чергу ще з п’ятої ранку.
— Черга — то святе, — погодилась Галя. — Але здоров’я — святіше! Та й давайте чесно: ви мене всі знаєте, я довго не затримаю. Тільки аналізи здати: чи то нерви, чи то майонез поперек став…
Реєстраторка, в якої сьогодні був найважчий день у житті, як побачила Галю, аж головою об стіл легенько вдарилася.
— Ой… ні… знову прямий ефір?..
— Та не бійся ти, дитино. Я сьогодні по-маленькому. Для душі й тіла — аналізи, ЕКГ і щоб терапевт дав довідку, що я політик здоровий. Бо голова крутиться, нутрощі ніби сипле… Може, то народна любов так проявляється?
Реєстраторка почала щось друкувати в системі, але після виборів село записувалося масово — щоб «лєченія за Галині заслуги отримати». Комп’ютер від такої навали завис, як Микола на дебатах.
— Почекайте… система не працює…
— Включайте вручну! — суворо сказала Галя. — Я ж у вас не остання людина! Я — майонезатор!
Черга гигикнула.
Кабінет лабораторії пахнув спиртом, рукавичками та безнадією.
— Сідайте, — сказала лаборантка.
— А можна стоячи? А то сяду і засну. Я ж учора до другої ночі коментарі читала. Пише якийсь: «Галя, ти наша надія». Ну як тут спати?!
Коли у баби брали кров, вона аж очі закотила:
— Ой, людоньки, в мене ж кров не проста! Вона з народною підтримкою!
Лаборантка хитнула головою:
— Та ми бачимо… ледве з вени тече, бо, мабуть, майонез густий…
Терапевт був молодий, але вже втомлений. Бачив він і тих, хто кашляє, і тих, хто не дихає, але такого політичного пацієнта — вперше.
— Наступна! — почувся голос із кабінету.
Баба Галя зайшла так урочисто, ніби відкривала першу сесію новообраної ради.
— Добридень, лікарю! Народний майонезатор прибув!
Терапевт на мить завмер, а тоді усміхнувся:
— Прошу сідати.
— Сідати? — перепитала Галя. — Та я ще не все людям сказала! За дверима черга стоїть, як на безкоштовну гречку перед виборами.
— Саме тому й прошу сідати, — спокійно відповів лікар. — Бо кожен має свій час прийому.
— О! Почалося! — сплеснула руками Галя. — То виходить, у вас тут теж передвиборча система? Хто талон урвав — той і при владі?
Лікар ледве стримав усмішку.
— У нас електронна черга.
— Електронна? — здивувалася баба. — А жива де? Бо я он бачила під дверима чоловік двадцять — усі живі, навіть дуже
голосисті.
Терапевт відкрив електронну картку.
— Ви записані на десяту тридцять.
— Та я з восьмої тут сиджу! — обурилася Галя. — За той час уже дві передвиборчі кампанії можна провести й трьох депутатів перевиховати!
І тут баба Галя підвелася.
— Людоньки! — гукнула вона до прочинених дверей. — Хто за те, щоб талони видавали швидше?
Із коридору долинуло дружне:
— Усі!
— От бачите! — гордо мовила вона. — Народ підтримує!
Терапевт потер скроні.
— Галино Степанівно, давайте домовимося. Ви зараз не кандидат, а пацієнт.
— Це тимчасово! — швидко відповіла баба. — Бо як тільки вилікуюся — знову в народ.
— От і прекрасно. А тепер скажіть, що вас турбує.
Галя відразу посерйознішала.
— Та щось, лікарю, нутрощі сипле, відчуваю їх. Наче всередині не кишки, а мішок із гречкою, який хтось добре потряс. Голова гуде, ноги ватяні, а після тих виборів навіть борщ уже не так смакує. А еа сало й дивицця не можу.
— На що ще скаржитеся?
— На людей! — зітхнула Галя. — Один просить дорогу, другий — пенсію, третій хоче селфі. А я ж не восьмирука, як та Шіва!
Лікар поміряв тиск, послухав серце й уважно подивився на пацієнтку.
— Діагноз попередній: перевтома.
— Перевтома? — здивувалася Галя. — А я вже думала, що мене політика зсередини доїдає.
— Політика, може, й доїдає, — усміхнувся терапевт. — Але зараз вам потрібні сон, відпочинок, менше нервів і... трохи менше майонезу.
Галя навіть образилася.
— Майонез тут ні до чого! Він мені морально допомагає.
Лікар засміявся.
— Не сперечаюся. Але організм просить паузи і дієти.
Баба Галя хвильку помовчала, а тоді примружилася:
— Добре, лікарю. Сьогодні дебати виграли ви. Але якщо талони й далі доведеться чекати довше, ніж виборчих обіцянок, я ще повернуся. І вже не як пацієнтка, а як голова комісії з перевірки поліклініки!
Лікар лише усміхнувся:
— Домовилися. Тільки наступного разу приходьте без
передвиборчого штабу.
— Не обіцяю, — підморгнула баба Галя. — Бо без народу я вже як борщ без сметани.
За дверима дружно розсміялася вся черга. Навіть сувора жіночка, яка ще пів години тому сварила всіх за порушення порядку, витерла сльозу від сміху й тихенько сказала:
— Ех... Якби всі дебати в країні були такими, то й лікуватися було б веселіше.
Онука Марійка зустріла бабу з пакетиком із поліклініки.
— Ну як?
— Лікар сказав, шо я трохи замучена.
— А ви довго чекали?
— Та ні, не дуже. Черга сама мене пропустила — вони мене бояться, бо я тепер майонезатор і в ефір включу, як не дай Боже неправда.
Галя сіла на лавку, приклала руку до серця:
— Але я тобі так скажу… Політика політикою, але треба день-другий відпочить і сісти на дієту. Бо як те нутро сиплеться, то ніякі вибори не врятують.
Мораль
1. Не кожну втому вилікує пігулка, не кожен біль покаже аналіз
крові.
2. Іноді організм просто просить перепочинку, а душа — тиші.
3. Бо навіть найзавзятіший майонезатор не здолає світ, якщо
забуде подбати про себе.
4. А ще — не варто боятися лікарів більше, ніж черги до них.
5. Сміх, добре слово й крапля людяності інколи лікують не
гірше за ліки.
Від автора
Баба Галя знову довела просту істину: куди б не занесло людину, чи в політику, поліклініку чи в чергу за талоном, вона всюди несе із собою свій характер. Одні несуть сварку, інші — байдужість, а вона приносить сміх. Бо коли люди виходять із поліклініки не тільки з аналізами, а ще й з усмішкою, то, мабуть, день прожито недарма.
І пам’ятайте: поки ми здатні сміятися з життєвих негараздів, вони не мають над нами повної влади. А баба Галя ще не раз доведе, що звичайна сільська жінка може вилікувати настрій краще, ніж будь-яка реклама чудодійних ліків.
Анонс наступного фрагменту
«Як баба Галя забирала результати аналізів і мало не відкрила власний медичний консиліум»
Отже, повернувшись до поліклініки за результатами, баба Галя випадково опинилася біля столика, де люди чекали своєї черги. Хтось тримав кардіограму, хтось аналіз крові, а хтось уже третю годину намагався зрозуміти почерк лікаря.
За якихось десять хвилин баба Галя встигла поставити всім «народні діагнози», знайти причину високого холестерину в любові до сала, а низького гемоглобіну в цінах на м’ясо. Черга аплодувала, медсестри хапалися за голову, а лікарі почали підозрювати, що в поліклініці з’явився новий позаштатний консультант…
Але чи справді результати аналізів підтвердять бабині здогадки, чи знову винним виявиться майонез?
Далі буде...
27.06.2026
ID: 1064760
© Svetoviya
Світлина згенерована ШІ
ID:
1064760
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: жарт
ТЕМАТИКА: Сільська лірика
дата надходження: 27.06.2026 16:14:17
© дата внесення змiн: 27.06.2026 16:23:18
автор: Svetoviya
Вкажіть причину вашої скарги
|
