Цікавий нині маєм час,
А може час цей має нас?
Для себе маєш ради дати-
Чи вбити йти, а чи вмирати.
Хтось хоче заробити гріш,
А хтось продатися - не більш.
Та добре ще, якби продатись,
Бо ж лізуть в чергу стати катом.
Все підсвітила ця війна:
Іди прогнись, а ні - труна.
І трударі давай втікати,
Лишивши діти, жінку, мати...
Розпорошились по кутках.
У новій клітці "вільний" птах.
І звідтам цьвіркають обачно,
Бо необачно трохи лячно.
Все ждуть закінчення війни,
А в мене відчуття вини
Що ніби десь я не зарадив...
Хоч, звісно, нам москаль нагадив.
29.10.25
