(рондель)
Я підслухала шепіт вітрів зі співочих терас.
В кожнім подиху, надиху, в рідній історії — ти ж,
Міць інду́стрії, сила науки, хлібів щедра тиш,
Рідна Харківщино! Ти із сонця та світла звелась.
Неоготика... Ша́рівський, сповнений казки, палац,
Он — Змієвими кручами з теплим Дінцем гомониш.
Я підслухала шепіт вітрів зі співочих терас.
В кожнім подиху, надиху, в рідній історії — ти ж.
Ось незламний Держпром... Я дивуюсь титану щораз,
Вежа Ейфеля в мініатюрі, ну чим не Париж?!
Сяє храм кочето́цький — ще Рєпін писав дивовиж.
Вчиш ти жити, творити, любити прекрасне всіх нас.
...Я підслухала шепіт вітрів зі співочих терас.
* Омаж (від франц. hommage) — у мистецтві та літературі: жест глибокої поваги, шани чи подяки, виражений через творчість.
