Я про любов співатиму так мило,
Такими благозвучними словами,
Щоб пристрасті палкі, немов вогнями,
Чутливе серце знову запалили;
Амура змушу я відчути силу,
Його секрети будуть знову з нами, –
Незлобний гнів, зітхання зі сльозами,
Зухвалість боязка і біль ожилий.
Тож, Пані, навіть Вашої погорди
І погляду суворого й м'якого
Мені й мала частина буде благом.
Проте, щоб оспівать Ваш образ гордий,
Красу й доладність витвору такого,
Мені забракне хисту і наснаги.
Luis de Camões, Soneto 2
Eu cantarei de amor tão docemente,
Por huns termos em si tão concertados,
Que dous mil accidentes namorados
Faça sentir ao peito que não sente.
Farei que Amor a todos avivente,
Pintando mil segredos delicados,
Brandas iras, suspiros magoados,
Temerosa ousadia, e pena, ausente.
Tambem, Senhora, do desprêzo honesto
De vossa vista branda e rigorosa,
Contentar-me-hei dizendo a menor parte.
Porém para cantar de vosso gesto
A composição alta e milagrosa,
Aqui falta saber, engenho, e arte.
ID:
1064029
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 12.06.2026 22:42:23
© дата внесення змiн: 12.06.2026 22:42:23
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
